Затримки в розвитку мовлення в малюків

Як допомогти своїй дитині уникнути затримки в розвитку мовлення й почати розмовляти вчасно!

У кожній сім’ї батьки із трепетом і хвилюванням очікують перших слів свого малюка. Абсолютних нормативів у даному питанні немає, але все ж уважається, що дитина починає виразно вимовляти перші слова (у неї з'являється мовлення) в період від 14 до 18-ти місяців (при цьому не маються на увазі лепет, склади тощо). Звісно, є діти, які починають розмовляти трохи раніше, а є діти, для яких цей період настає пізніше.

Якщо спостерігається «відстрочення» у 2–3 місяці, підстав турбуватись немає. Часто буває так, що дитина, в якої краще розвинена рухово-моторна сфера, повільніше вчиться розмовляти (й навпаки). Однак якщо дворічна дитина не вимовляє жодного слова, у батьків уже є підстави для занепокоєння.
Як показують результати нових досліджень, проведених у Великій Британії, у даний час у дітей усе частіше й частіше відбуваються затримки в розвитку мовлення. Так, згідно з даними останнього дослідження, 22 % хлопчиків і 13 % дівчаток мають труднощі з навчанням мовлення. Але затримки бувають і досить великими: 4 % дітей не розмовляють до закінчення 3-го року життя.

Як допомогти дитині в розвитку мовлення?

Перш за все необхідно звернутись до логопеда, який визначить характер труднощів, що виникли у вашого малюка. Та однієї лише допомоги логопеда недостатньо. Батьки теж повинні інтенсивно попрацювати з дитиною, щоб допомогти їй розвинути мовленнєві вміння й навички. Що ж їм треба при цьому робити?

· Заохочуйте висловлювання, ставлячи запитання й розмовляючи з дитиною. Саме активне спілкування з малюком і сприяє розвитку мовлення в першу чергу! При цьому необхідно уникати будь-яких сюсюкань, а вимовляти слова треба чітко й неквапливо. Варто звертати увагу також на те, щоб уживати відомі дитині слова та стежити за їх різноманітністю.

· Не спрямовуйте на дитину потік слів – занадто швидке мовлення батьків призводить до того, що малюк не може виокремити певних слів з його потоку.

· Оточіть дитину мовленням – читайте їй на ніч, розмовляйте із самими собою при дитині (коментуючи свої дії, наприклад), улаштуйте дитині прослуховування казки. Але не варто саджати її перед телевізором – це погана ідея. Занадто великий інформаційний шум призводить до того, що дитина не може зосередитись на словах, які чує.

· Надайте дитині простір для власних висловлювань. Якщо ігнорувати те, що каже дитина, не слухати її або просити замовкнути, то це призведе до того, що ваш малюк просто замкнеться на «апробації» своїх здібностей до мовлення і його розвиток призупиниться.

· Не переривайте. Якщо дитина починає розмовляти, батьки повинні вислухати її до кінця, не перериваючи, проявляючи повагу до її слів і даючи переконатися, що розуміють, про що хотів сказати їхній малюк.

· Демонструйте дитині приклади правильної вимови – якщо ми сюсюкаємо, говоримо складами («ба», «гав» тощо) або вимовляємо слова повільніше, ніж зазвичай, у такому випадку не варто дивуватись, якщо дитина буде допускати мовленнєві помилки.

· Дозволяйте своєму малюку спілкуватися з іншими однолітками. І хоча дитина може почати вимовляти слова з помилками, яких припускаються інші діти, контакт з однолітками стимулюватиме її до вербальної комунікації.

Як покращити мовленнєві навички дітей???

1. Давайте дитині час на відповідь.

Більшість з нас зазвичай не можуть дочекатись того моменту, коли співрозмовник закінчить речення, і перериває його мовлення своїми власними висловлюваннями.

Батькам, у свою чергу, важливо давати дитині час подумати, тобто треба чекати 5–10 секунд, доки вона не збереться з думками, щоби сформулювати свою відповідь. Цей час допоможе дитині обміркувати все те, що вона хоче сказати. До того ж такий підхід може попередити або полегшити заїкання в деяких дітей.

2. Не виправляйте дитину надмірно.

Якщо ви вимагаєте, щоб ваша дитина вимовляла звук правильно, особливо якщо цей звук вона зможе вимовляти тільки коли стане старше, будь ласка, не робіть цього! Перестаратися з виправленнями – означає зашкодити навичкам комунікації вашої дитини.

Як допомогти дитині почати розмовляти?

Що таке затримка мовного розвитку?

Про неї можна казати у віці 18–30-ти місяців, якщо запас слів, якими оперує дитина, зовсім незначний. Такі діти мають розвинені навички розуміння, а також ігрові, соціальні й рухові навички, але не можуть висловлювати свої думки в усній формі.

Пропонуємо розглянути прості варіанти допомоги, яку ми як батьки можемо надати нашим дітям, щоб вони швидше змогли почати розмовляти. Ось топ-5 рекомендацій, які допоможуть полегшити розвиток мови в дітей.

Спілкуйтеся з дитиною віч-на-віч.

Коли ви намагаєтесь розвивати мовні навички своєї дитини, буде краще, якщо ваше обличчя буде перебувати на одному рівні з очима вашої дитини, при цьому воно повинно бути зверненим безпосередньо до неї. Це дозволить вам побачити, чи робить ваш малюк спробу звернутись до вас і вимовити слово, чи ні. Наприклад, цілком можливо, що він заплющив губи, щоби спробувати вимовити звук «П», але звук не вийшов. Якщо ви будете сидіти поруч або позаду, то ніколи не дізнаєтеся про те, що він робив таку спробу.

Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини. Без розвиненого мовлення малюк не зможе здобути міцних і ґрунтовних знань з основ наук, не зможе цілісно і гармонійно розвиватися.

Звичайно ж, ви любите свою дитину! Найкращу, найпрекраснішу на всій планеті! Ви бажаєте їй здоров'я і щастя, і, звичайно ж, хочете в майбутньому бачити її успішною і освіченою людиною. АЛЕ…успішною людина може бути лише тоді, коли вона легко і вільно володіє своєю мовою.

Всім відомо, що дитина не народжується із сформованим мовленням. Поступово, крок за кроком, вона вчиться правильно і чітко вимовляти звуки, узгоджувати між собою слова, будувати речення, зрозуміло та послідовно висловлювати свої думки. Але, нажаль, іноді мовленнєвий розвиток відбувається із запізненням або з особливостями розвитку. У сім’ї дорослі розуміють дошкільника з півслова. І якщо навіть він має мовленнєві недоліки, ніякого дискомфорту у спілкуванні не відчуває. Проте для сторонніх часто виявляються незрозумілими спотворені, неправильно вимовлені дитиною слова. Таке мовлення ускладнює спілкування з ровесниками. Якщо ви помітили, що однолітки сміються над мовленням вашого малюка, спробуйте об’єктивно оцінити ситуацію. Не забувайте, що дитина може поступово усамітнитися, що дедалі більше затримуватиме мовленнєвий розвиток і негативно впливатиме на її характер. Вона може стати дратівливою, замкнутою, плаксивою. Тому надзвичайно важливо своєчасно допомогти дитині у виправленні мовленнєвої вади.

У турботливих батьків виникає багато питань:

· Чому моя дитина мовчить?

· Чи правильно розвивається мовлення у мого сина чи доньки?

· Чи необхідно вже хвилюватися або ще зарано?

· Яка причина порушення мовлення?

· Чому діти стали погано розмовляти? Раніше до логопедів зверталися лише одиниці? – згадують наші бабусі.

· Як допомогти дитині?

З усіма цими питаннями допоможе розібратися вчитель-логопед, який виправить порушення мовлення.

Почувши слово «логопед», більшість із Вас згадують комічні сцени із кінострічки «За сімейними обставинами». Все це смішно, доки ця проблема порушення мовлення не стосується Вас і Вашу дитину.

Всупереч розповсюдженій думці логопед не лише «ставить» звуки. Наше мовлення – це не лише звуковимова (вміння правильно вимовляти звуки рідної мови), але й:

· словниковий запас;

· фонематичний слух і сприймання (вміння на слух сприймати і розпізнавати звуки);

· граматична будова (вміння утворювати нові слова, з’єднувати їх в речення, дотримуватись правильних відмінкових закінчень і т. д.);

· зв'язне мовлення (вміння зв'язно висловлювати свої думки, вміння складати оповідання за картинками, із власного досвіду і, нарешті, придумувати казки, фантазувати).

В дошкільний період мовлення дитини розвивається найінтенсивніше, а головне - воно гнучке для подолання мовленнєвих вад. Важливо не пропустити цей період і своєчасно звернутися до вчителя-логопеда. Зрозумійте, дитина буде дорослішати, а звичка говорити неправильно буде закріплюватися і складніше піддаватися корекції.