Нормативне і теоретично – методичне забезпечення

1. Закони України «Про освіту»,

2. «Про загальну середню освіту»,

3. «Про дошкільну освіту»,

4. Закон України №2442-VI «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти»,

5. «Державний стандарт початкової школи»,

6. «Базовий компонент дошкільної освіти»,

7. Наказ Кабінету Міністрів України № 1111 від 23.11.2010р. «Про впровадження програми розвитку старшого дошкільного віку «Впевнений старт».

Школа не повинна вносити різкого перелому в життя дитини. Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити сьогодні те, що робила вчора. Нехай нове з'являється в її житті поступово і не збентежує лавиною переживань.

В.О. Сухомлинський

На сучасному розвитку освітнього середовища завданнями співпраці ЗДО і школи є:

• створення психолого-педагогічних умов, що забезпечують сприятливий перебіг процесу адаптації першокласників до шкільного навчання (природність переходу з дитячого саду в школу);
• поліпшення підготовки до навчання в школі 5-6 річних дітей;
• поглиблення інтересу до життя в школі;
• надання допомоги сім'ї в новій ситуації, що виникає при підготовці до навчання в школі і при вступі дитини до школи.

Поєднання дошкільної і початкової освіти створює передумови для реалізації індивідуальності кожного вихованця, що значно складніше зробити у масовій школі. Як свідчать дослідження, об’єднання у комплексі двох підсистем значно посилює його виховні можливості, створює умови для психологічно комфортного переходу дитини з дитсадка у школу.

Психологічний аспект:

• вивчення особливостей розвитку дітей на перехідному етапі;
• визначення специфіки переходу від ігрової до навчальної діяльності;
• забезпечення психологізації навчально-виховного процесу як умови формування особистості на двох рівнях.

Методичний аспект:

• взаємне ознайомлення з методами і формами навчально-виховної роботи в старшій групі дошкільного закладу та в 1-му класі школи;
• забезпечення наступності щодо методів та прийомів роботи з дітьми з розвитку мовлення, математики, ознайомлення з навколишнім, фізичного, естетичного, соціального виховання.

Цей аспект реалізується через взаємовідвідування вихователями та вчителями занять (уроків) з наступним спільним обговоренням, семінари-практикуми з певних методик; проведення спільних педагогічних нарад, виставок, конференцій; взаємо-консультування педагогами; обмін передовим педагогічним досвідом роботи тощо.

Практичний аспект:

• попереднє знайомство вчителів із своїми майбутніми учнями;
• кураторство вихователями своїх колишніх вихованців;
• форми взаємодії педагогічних колективів: семінари, семінари-практикуми, тренінги (педагогічного спілкування, комунікативних умінь), спільна робота практичного психолога з вчителями та вихователями дошкільних груп);
• система відвідування вчителями старших груп, спостереження за діяльністю дітей на заняттях та поза ними; бесіди з дітьми та їх вихователем; створення школи майбутнього першокласника”; організація спільних концертів, спортивних змагань; ремонт і виготовлення іграшок дітьми тощо.

Форми здійснення наступності ЗДО і школи

Форми здійснення наступності можуть бути різноманітними і їх вибір обумовлений ступенем взаємозв'язку, стилем, змістом взаємин освітніх установ. Зазвичай на початку навчального року педагогами складається єдиний спільний план, метою якого і є конкретизація роботи за трьома основними напрямками:

• робота з дітьми;
• взаємодія педагогів;
• співпраця з батьками.

​Форми здійснення наступності:

1. Робота з дітьми:

• екскурсії в школу;
• відвідування шкільного музею, бібліотеки;
• знайомство та взаємодія дошкільнят з учителями та учнями початкової школи;
• участь у спільній освітньої діяльності, ігрових програмах;
• виставки малюнків і виробів;
• зустрічі та бесіди з колишніми вихованцями дитячого саду (учні початкової та середньої школи);
• спільні свята (День знань, посвята в першокласники, випускний в дитячому саду тощо) і спортивні змагання дошкільнят та першокласників;
• участь у театралізованій діяльності;
• відвідування дошкільнятами адаптаційного курсу занять, організованих при школі (заняття з психологом, логопедом, музичним керівником і ін. фахівцями школи).

2. Взаємодія педагогів:

• спільні педагогічні ради (ЗДО і школа);
• семінари, майстер-класи;
• круглі столи педагогів ЗДО та вчителів школи;
• психологічні та комунікативні тренінги для вихователів та вчителів;
• проведення діагностики по визначенню готовності дітей до школи;
• взаємодія медичних працівників, психологів ЗДО і школи;
• відкриті покази освітньої діяльності в ЗДО і відкритих уроків в школі;
• педагогічні та психологічні спостереження.​

3. Співпраця з батьками:

• спільні батьківські збори з педагогами ДНЗ та вчителями школи;
• круглі столи, дискусійні зустрічі, педагогічні «вітальні»;
• батьківські конференції, вечори запитань і відповідей;
• консультації з педагогами ЗДО і школи;
• зустрічі батьків з майбутніми учителями;
• дні відкритих дверей;
• творчі майстерні;
• анкетування, тестування батьків для вивчення самопочуття сім'ї напередодні шкільного життя дитини і в період адаптації до школи;
• освітньо-ігрові тренінги та практикуми для батьків дітей дошкільного віку, ділові ігри, практикуми;
• сімейні вечори, тематичні дозвілля;
• візуальні засоби спілкування (стендова матеріал, виставки, поштовий ящик питань і відповідей тощо);
• засідання батьківських клубів (заняття для батьків і для дитячо-батьківських пар).

​

КОНСУЛЬТАЦІЯ ПСИХОЛОГА ДЛЯ БАТЬКІВ І ПЕДАГОГІВ

«Наступність в роботі психологічної служби дошкільного закладу і школи»

Актуальність проблеми взаємодії в роботі шкільного психолога і вихователя обумовлена необхідністю безперервної освіти підростаючого покоління. Школа і дошкільний заклад – дві суміжні ланки в системі освіти, і їх завдання – забезпечити якісний педагогічний та психологічний супровід, що дозволяє не лише здолати труднощі, що виникають у дитини, але і забезпечити їх профілактику. Увага до майбутніх першокласників з боку працюючих з ними педагогів, психолога дошкільної установи і шкільного психолога, якому належить оцінити шкільну зрілість випускників садочка і найтісніше співпрацювати з проблемними дітьми, дозволяє попередити відставання у навчанні та відхилення в поведінці.

Повинна існувати наступність в роботі психологічної служби дошкільного закладу і школи. Специфіка роботи психолога в дитячому садку визначається деякими аспектами, пов’язаними з особливостями дітей дошкільного віку. Особливий акцент психолог дошкільної установи повинен робити на роботу з педагогами і батьками, оскільки саме сім’я робить вирішальний вплив на розвиток, формування особливостей поведінки дошкільників. Збір об’єктивної інформації, надання дитині і його близьким кваліфікованої допомоги передбачає не лише діагностичне обстеження за допомогою рекомендованих методик, але також спостереження за природною поведінкою дитини в повсякденному житті, необхідність контакту з батьками, педагогами, медичними працівниками.

Двосторонній зв’язок дошкільного навчального та загальноосвітнього навчального закладів має здійснюватись за такими напрямами:

- між педагогічними колективами. Сплановані форми роботи, заходи дадуть можливість працівникам дошкільних навчальних закладів і шкіл розв’язувати всі питання, які виникають у процесі спільної роботи, виявляти недоліки, що заважають здійсненню наступності в роботі, визначати способи вдосконалення навчально-виховної роботи. Вихователі і вчителі завдяки таким заходам взаємозбагачуються знаннями стосовно програмових вимог, форм і методів роботи з дітьми в закладі дошкільної освіти й у школі;

- між дитячими колективами закладу дошкільної освіти і школи. Спілкування дошкільників з учнями позитивно впливає на взаємовідносини між дітьми. Між ними виникають товариські стосунки, дружба, формуються правильні взаємини, культура поведінки, дисциплінованість, почуття обов’язку та інші якості, потрібні майбутнім учням;

- спільна робота закладів з родиною: проведення зборів майбутніх першокласників, організація тематичних виставок, стендів, консультацій, лекторіїв, спільних виховних заходів.

Важливими є зв’язки між закладом дошкільної освіти, школою і іншими установами:

- співпраця з методичним кабінетом;

- співпраця, з сім’єю через взаємодію з батьківським комітетом;

- співпраця з психолого-педагогічною консультацією і медичними працівниками.

Вказані форми співпраці орієнтовані на забезпечення природного переходу дошкільника з дошкільного закладу в школу, педагогічною підтримкою нової соціальної ситуації, що виникає під час вступу дитини до школи.

Наступність у роботі закладу дошкільної освіти і школи повинна передбачати зорієнтованість і вихователів дошкільних закладів, і вчителів початкової школи на сумісну діяльність з дітьми, яка враховує вікові особливості розвитку дитини, спонукає її до творчого самовиявлення, зберігає унікальність і самобутність певного періоду дитинства, забезпечує безкризовий перехід дошкільника у позицію особистості другого дитинства і водночас віддзеркалює розвивальний характер освіти.